Додайте в замовлення товарів на грн, щоб скористатись безкоштовною доставкою по м.Полтава! Вам доступна безкоштовна доставка по м.Полтава!
Почніть вводити назву товару, категорії, артикул.

Лінійні водовідводи: позбавляємося від зайвої води на ділянці

24 Лютого 2017

     Про те, що вода точить камінь, знають всі. Зневажливе ставлення до організації водовідведення на ділянці призводить до руйнування фундаментів будівель, вимивання елементів рельєфу, вимирання рослин. Існує три способи організувати відведення води з ділянки - лінійне водовідведення, точкове водовідведення і підземний дренаж. Перший спосіб опишемо докладніше в нашій статті.

     Запобігти збиткам, завданим талими водами і рясними опадами, можна за допомогою облаштування лінійного водовідведення. Дана система служить для збору і відводу надлишкових атмосферних опадів, які часто підтоплюють прилеглі ділянки, а разом з ним плодові дерева (і інші насадження), фундаменти і підвали.
     Лінійний (поверхневий) водовідвід являє собою систему жолобів, накритих решітками, і пісковловлювачів, призначену для поверхневого дренажу ділянки. Вода, стікаючи по каналах системи, зливається в дренажний колодязь або зливову каналізацію. Він не тільки ефективний, а й естетично прекрасно вписується в загальний вигляд будівлі і прилеглої території. Матеріальна вигода від експлуатації поверхневого водовідведення відчувається вже в перші кілька років. Найбільший ефект досягається при поєднанні поверхневого водовідведення з підземним дренажем.

     Вибір матеріалів лінійного водовідведення
     1. Вибір лотків для системи поверхневого водовідведення залежить від призначення ділянки, де вони будуть розташовані:
• Якщо по ділянці не передбачено пересування автомобілів, вам підійде пластикова конструкція, або ж бетонна.
• Якщо канали ви плануєте влаштовувати в місцях проїзду автомобілів, рекомендується застосовувати бетонні армовані лотки з оцинкованими пластинами.
• Діаметр лотків залежить від обсягу води на ділянці під час злив, кількості водовідвідних каналів і рівня нахилу поверхні лотків. На підставі цих даних проектувальник прорахує необхідну ширину каналу водовідведення.

     2. Вибір решітки залежить від двох факторів:
• Від класу навантаження на решітку. Для систем водовідведення в приватному будівництві рекомендується застосовувати решітки c класом навантаження А15 - для зон з пішим та велосипедним рухом і класу В125 - для в'їзду та паркування легкових автомобілів.
• Від бюджету, виділеного на організацію водовідведення. В залежності від матеріалу для виробництва решітки, термін їх служби такий:
Металевих оцинкованих решіток – до 10 років.
Полімерних – до 5 років.
Чавунних – до 25 років.

     У нашому інтернет-магазині Вашій увазі представлені різні елементи системи лінійного водовідведення компанії «Стандартпарк».

     Проектування водовідводу
     Розрахунок системи на великих площах проводиться згідно гідропроекту, в якому враховуються найменші нюанси: інтенсивність опадів, дизайн ландшафту та багато іншого. На його основі визначається протяжність і кількість елементів дренажної системи.
     Дренажні канали повинні розміщуватися на ділянці по напрямку з височин до низовин. Для влаштування ухилу каналів існує кілька варіантів:
• використання природного ухилу;
• шляхом проведення земляних робіт створити ухил поверхні (при мінімальних перепадах);
• підібрати лотки з різними висотами, що застосовується тільки на маленьких площах;
• придбати канали, у яких внутрішня поверхня виконана під ухилом. Як правило, такі вироби виготовляються з бетону.

     Етапи влаштування лінійного водовідведення
• За допомогою натягнутої мотузки розмічаються кордони водовідведення. Якщо система проходить по бетонному майданчику, розмітка здійснюється піском або крейдою.
• Далі здійснюється виїмка грунту. На асфальтованій ділянці використовується відбійний молоток.
• Ширина траншеї повинна бути більше лотка приблизно на 20 см (по 10 см з кожної сторони). Глибина під жолоби з легких матеріалів розраховується з урахуванням піщаної подушки (10-15 см). Під бетонні лотки настилається спочатку шар щебеню, а потім і піску по 10-15 см кожен. Варто відзначити, що дренажна решітка після монтажу повинна розташовуватися нижче на 3-4 мм рівня поверхні. Дно траншеї можна залити бетоном, але такі дії виконуються, якщо не передбачається проїзд автотранспорту.
• Збирається система водовідведення. В траншею укладаються лотки і за допомогою кріплень шип-паз фіксуються між собою. Часто вироби маркуються стрілкою, що вказує напрямок руху води. При необхідності місця з'єднання герметизуються полімерними компонентами.
• Далі монтується пісковловлювач. Магістраль водовідведення з допомогою фасонних частин з'єднується з піскоприймачем і каналізаційними трубами.
• Порожній простір між жолобами і стінками траншеї засипається щебенем або землею, викопаною раніше, і ретельно утрамбовується. Також можлива заливка піщано-гравійним розчином.
• Встановлені канали закриваються захисно-декоративними решітками. Варто відзначити, що якщо при облаштуванні водовідведення використовуються пластикові лотки, то решітка встановлюється до заливки простору бетонною сумішшю.

      Система лінійного водовідведення може використовуватися як самостійно (у випадку, якщо ділянка має невеликі розміри), так і в комплексі із зливовою каналізацією та підземним дренажем. Добре продумана і правильно виконана система поверхневого водовідведення допоможе Вам уникнути калюж і руйнування будівель на ділянці, а також дозволить забезпечити рослинам оптимальний вологісний режим.

KRAIT © Copyright 2024